Закінчуючи школу-інтернат, молоді люди стикаються з багатьма проблемами, пов’язаними з отриманням житла, пошуком роботи, організацією побуту, харчування й вільного часу, взаємодією з соціумом, отриманням медичної допомоги, створенням сім’ї. Зазвичай, у цей час вони залишаються без підтримки та не уявляють, кому вони могли б довіряти й на кого розраховувати. Часто суспільство виявляється неготовим прийняти цих молодих людей і сприяти їхній соціалізації.
Щоб привернути увагу до проблем дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вихованців інтернатних закладів Тернопільщини та залучити небайдужих людей до їх індивідуальної підтримки, благодійний фонд «Майбутнє сиріт» організував у Тернопільському прес-клубі пресконференцію. Її було приурочено до Міжнародного дня захисту дітей, який відзначають 1 червня.
Під час заходу волонтери Фонду розповіли про основні проєкти, які реалізували за 15 років своєї діяльності. Зокрема, вже кілька років «Майбутнє сиріт» сприяє адаптації випускників інтернатних закладів в соціумі завдяки програмі «На порозі дорослого життя». «Вона має теоретичну і практичну частини, під час яких молодь вчать, як правильно організувати побут: купувати продукти, готувати їжу, витрачати гроші і тому подібне. Бо, виходячи зі школи-інтернату, діти часто поводяться, як сліпі кошенята: вони не знають, що треба платити за комунальні послуги, чи що зварити обід потрібно самому, бо в інтернаті за них це робили працівники», – розповіла Ірина Абрамець, координаторка програм та проєктів БФ «Майбутнє сиріт». Вона також звернула увагу, що діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, вихованці інтернатів Тернопільської області, потребують ефективної індивідуальної підтримки в процесі соціалізації. «У них недостатні навички розуміння та відстоювання своїх прав на житло, на майно, на якісну освіту і майбутню роботу, сімейне життя та навіть звичайне бачення себе у майбутньому. Вони обмежені в позитивних моделях поведінки в соціумі, щоб наслідувати і застосовувати їх», – зауважила Ірина Абрамець.
Серед інших проєктів фонду – «Запроси дитину на свята у родину», «Рука допомоги», «Валіза підтримки випускнику», наставництво, літні табори, профорієнтаційні екскурсії. Усі програми базуються на потребах вихованців інтернатних закладів.
Участь у проєктах фонду брала і випускниця Бережанського ліцею Яна Боднар, яка була присутня на пресконференції. «Мені було дуже цікаво ходити на тренінги, я дізналася багато всього корисного. А під час акції «Запроси дитину на свята в родину» я відчула, що мене полюбили, що мені можуть дарувати любов просто так. Бо бути сиротою нелегко, адже так хочеться мати свою сім’ю, батьків…», – сказала дівчина.
Відзначимо, що нині на Тернопільщині реалізовують пілотний проект з реформування інтернатних закладів. Завдяки цьому майже 90% дітей-сиріт влаштовані у сімейні форми виховання.
«Є частка дітей, які нині ще не влаштовані. Це близько 80 осіб. Є певні причини: діти, які мають вади розвитку, в тому числі психічного, діти, які належать до великих родинних груп. Відзначу, що створення дитячих будинків сімейного типу вирішує цю проблему, і ми активно над цим працюємо. Також це можуть бути діти старшого віку, які не бажають бути влаштовані. Держава для цього передбачає іншу форму виховання – малий груповий будинок, де може проживати до 10 таких дітей. Будинок має директора і по вихователю на кожних дві дитини», – розповів Ростислав Дрозд, начальник Служби у справах дітей Тернопільської облдержадміністрації. Окрім того він розповів, що держава надає фінансову підтримку дітям-сиротам та виділяє кошти на придбання житла. «Попри це, – підсумував голова БФ «Майбутнє сиріт» Андрій Назаренко, – випускники інтернатних закладів часто не знають про це чи не вміють розпорядитися ними, тож звертаюся до усіх небайдужих із проханням долучатися до проектів фонду та сприяти адаптації випускників інтернатів до дорослого життя. Адже дітям-сиротам важливі не подарунки, а увага. В сім’ї дитина бачить певні моделі поведінки: як батьки працюють, заробляють, ведуть побут, тож таким чином ментально готуються до дорослого життя. На жаль, діти-сироти цього не знають, і відповідно після закінчення інтернатів стикаються з різними проблемами. Так, держава допомагає у різний спосіб, але випускники інтернатних закладів не завжди можуть правильно скористатися цією допомогою. Тому вони потребують нашої підтримки».
