Таку думку серед медійників тепер можна почути дуже часто. І з нею важко сперечатися. Бо за кожним прикладом такої стійкості – багато як особистих, так і колективних проривів, здобутків, досягнень і перемог. А ще – намір не здаватися та оптимізм попри все. Про це – і в розповідях редакторів місцевих газет, з якими співпрацює Тернопільський прес-клуб в рамках проєкту «Сприяння медіа реформам та розвитку регіональної журналістики».
Валентина Батрак, видання «Вісник Переяславщини», Київська область:
– На початку війни наша газета не виходила, бо не працювала друкарня. Ми наповнювали сайт і соцмережі, як волонтери, а кошти берегли на друк. З квітня 2022-го і до вересня 2023-го регулярно виходили на 12 сторінках. З жовтня зменшили обсяг до 8 сторінок і залишили передплатну ціну попередньо 60 гривень на місяць. За майже два останніх роки тираж впав з 1900 до 1400 екземплярів щотижня. Незадовільна доставка пошти збила передплату. Зробив свою справу і значний відтік населення – приблизно 5-6 тисяч виїхали з громади внаслідок евакуації та мобілізації. А от на сайті, за результатами аналітики, кількість щорічних відвідувачів зросла від 28-ми до 78-ми тисяч. Так само у соцмережах, де ми посилили роботу і вже навіть трошки монетизуємо – почали продавати рекламу в ТГ, Інстаграмі, на ФБ. Розробили пакетні пропозиції реклами з відеоформатом. До слова, на Фейсбуці охоплення нині 65,5 тисячі, а рік тому було лише 12,4.
В перший рік війни було дуже складно фінансово і з кадрами – на місці залишилося лише троє людей. Змінили контент-план, бо з’явилися нові виклики і теми. На ходу вчилися працювати з новими завданнями: історії вимушених переселенців, загиблі і зниклі безвісти, місцева мобілізація, військові і ТРО… Нові теми потребували нових форматів і технологічної подачі, оперативної мобільності. Технічні питання частково вирішили за рахунок гранту. А проблему кадрів вирішували за рахунок ВПО (студентів, позаштатних авторів), однак це нестабільність і плинність, тож нині це одна з головних проблем. З іншими навчилися справлятися, зокрема, завдяки міні-грантам та участі в тренінгах, що підвищують професійність. Я очолила редакцію в 2020-му, а до того досить активно долучалася до різних навчальних програм і тренінгів. Це дало розуміння професійного середовища, вектору руху медійного ринку загалом. І коли почалася війна, побачила шанс отримати ззовні і фінансову допомогу. Екстрену допомогу для відновлення газети надав нам EED (Європейський Фонд за демократію). А от місцева влада відвернулася. Зате зараз це дає нам можливість бути по-справжньому незалежними, і це найкрутіше!
В найближчих планах – створити і організувати повноцінну роботу рекламного відділу; залучити в команду SMM-ника і підвищити якість роботи у Фейсбуці ( маємо сторінку і дві групи); щотижня виробляти по 2-3 коротких відео для соцмереж, а з другого півріччя 2024-го – запустити в роботу план просування тематичного Ютуб-каналу; виграти 2-3 професійних конкурси і здобути не менше грантів.
Наталя Долгіх, видання «Нові рубежі», Дніпропетровська область:
– На жаль, фінансова ситуація редакції нині критична. Через війну і незадовільну роботу «Укрпошти» значно скоротився тираж ( у 2021-му – 2,2 тисячі екземплярів, у 2023-му – 1,3 тисячі). А відтак і надходження за рекламу, оголошення, вітання. Цього року значно зросли ціни на друк та послуги «Укрпошти» – доставку видання читачам. Якщо у минулому році ми ще знаходили можливість втриматися на плаву, до того ж мали більший передплатний тираж, то на сьогодні маємо заборгованість по зарплаті при тому, що троє людей працюють на мінімальні ставки. Бухгалтера вимушені були звільнити, бо не можемо тримати стільки працівників. Навіть у відпустку вже не ходили кілька років, бо двох головних працівників немає ким замінити.
Тим часом газета виходить щотижня на 8 сторінках А3. Разовий тираж – 1400 екземплярів, розвиваємо свій сайт та сторінку у соцмережі Фейсбук. Видання нині тримається фактично на двох працівниках. На увесь Кам’янський район це єдина місцева газета (до 2022-го їх було 5). Намагаємося співпрацювати з трьома місцевими територіальними громадами, отримуємо від них кошти на висвітлення їхньої діяльності. За 2023-й рік вдалося частково оновити технічну базу. Дякуючи НСЖУ, міжнародним партнерам і Тернопільському та Волинському прес-клубам отримали 2 нових ноутбуки, лазерний та фотопринтер, смартфон.
Щодо планів на найближчу перспективу, то маємо намір зберегти аудиторію і збільшити кількість передплатників. Плануємо оновити дизайн сайту. Працюємо з громадами щодо втілення соціальної програми для малозабезпечених – в ній передбачена і передплата місцевого видання для цієї категорії населення за рахунок місцевого бюджету. Завершуємо роботу по гендерному проєкту, розпочинаємо співпрацю з Інститутом регіональної преси та інформації.
Алла Гуменюк, видання «Вперед», Хмельницька область:
– Головна проблема, з якою зіштовхнулися – припинення (чи суттєве скорочення) кількості реклами, платних інформаційних матеріалів, як наслідок – різке зниження рівня доходів. В свою чергу це призвело до оптимізації витрат – скорочення обсягу газети та кількості співробітників редакції. Найбільше сьогодні непокоїть брак коштів на функціонування редакції та нестача технічних засобів, що дозволило б покращити якість роботи. Ще одна проблема – відсутність робочих інструментів для застосування нових форм роботи колективу, зважаючи на зміни, які відбулися в суспільстві та сфері медіа.
Видання вдалося зберегти завдяки ентузіазму співробітників, переформатуванню роботи, а також завдяки угоді про висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, співпраці із місцевими підприємствами, Тернопільським та Волинським прес-клубами. Так завдяки Тернопільському прес-клубу зреалізувалась ідея створення сайту видання, а також редакція отримала сучасний смартфон.
У планах на найближчу перспективу – розвивати сайт та збільшити присутність видання у соцмережах. А також шукати можливості залучення грантових коштів. Тому дуже вдячні за просто неймовірний тренінг на цю тему.