Ось що радить медійникам Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» https://filter.mkip.gov.ua/wp-content/uploads/2022/04/porady-dlya-zhurnalistiv-u-chas-vijny.pdf .
1.Перевіряйте й те, що здається очевидно правдивим: фотографії, відео, інформацію, про яку «всі» говорять. Не спокушайтеся дотриманням загальновідомого наративу. Так, емоційне фото дівчинки на фоні матері може виявитися стоп-кадром з фільму.
2.Як перевіряти джерела інформації? Можна користуватися системою ANICE, яка визначає такі критерії для джерела:
Authoritative (авторитетне, тобто має хорошу репутацію, багато хто на нього посилається),
Named (назване, тобто є чітко імʼя людини, медіа, що цю інформацію передає),
Independent (незаангажоване, незацікавлене в тому, аби виправдовувати когось),
Corroborated (факти, що надаються джерелом, підтверджені іншими джерелами або експертами),
Evidence (доказовість, тобто є беззаперечні докази, наприклад, відео, фото, аудіодокази).
3.Навіть якщо ваше джерело здається надійним, спробуйте перевірити ще кілька джерел, у яких висвітлена така інформація.
4.Подумайте, чи дійсно зроблені вами фотографії необхідно опублікувати заради правильного розуміння інформації, чи це буде просте задоволення допитливості вашої аудиторії?
– Розповідайте історію зроблених фотографій. Підписуйте чітко, що саме відбувається на фото.
– Не публікуйте знімки, на яких можна ідентифікувати особу загиблих українських військовослужбовців. Це може травмувати їхніх близьких.
– Так само не публікуйте фотографії загиблих цивільних до моменту, поки про смерть людей в конкретному регіоні не буде повідомлено офіційно. Спитайте дозволу у родичів загиблого з приводу публікації фотографій з його участю.
- Піклуйтеся про своє ментальне здоровʼя.
-Травматичні зображення — як радіація: їхній вплив непомітний лиш до якогось моменту. Журналісти мають дбати про своє психологічне здоровʼя і, так само як працівники на атомних станціях, — проходити реабілітацію.
-Взаємодійте з подібними матеріалами якнайменше. Опрацьовуючи сенситивний контент вперше, робіть текстові нотатки, аби не проглядати його зайвий раз.
-Не передавайте такі матеріали своїм колегам без дисклеймера про сенситивний контент.
- Як комунікувати з респондентами, які перебувають у нестабільному емоційному стані?
– Запитайте дозвіл на спілкування. Важливо памʼятати, що визмушуєте їх пережити жахливі події знову.
– Приділіть кілька хвилин знайомству, посидіть поруч з людиною. Допоможіть їй дістатися місця, де вона буде у відносній безпеці.
– Одразу варто пояснити, як використаєте інформацію, показати, що у вас в руках мікрофон, а за вашою спиною — камера.
– Дайте знати, що інформація, яку вони надають, неймовірно цінна і їхні емоції важливі.
- Якщо військові або спецслужби кажуть, що щось заборонено висвітлювати, то так воно і є, адже це може бути військова таємниця або вигідні для противника відомості. Дослухайтеся до їхніх вказівок. Окрім цього, за законом № 2160-IX, який ухвалила Верховна Рада 24 березня, заборонено поширювати будь-яку інформацію про переміщення, рух або розташування українських військових, а також направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів. Порушення цих правил карається позбавленням волі від 3 до 12 років.
Водночас МВС просить медіаспільноту і цивільних не знімати таке:
– ракети, які летять чи кудись потрапили;
– назви вулиць, зупинки транспорту, магазини, заводи;
– роботу ППО;
– місця обстрілу чи попадання снаряда;
– адреси, візуальну прив’язку або координати боїв;
– номери автомобілів, бронетехніки;
– потерпілих чи загиблих (крім офіційних даних).
8. У журналістському матеріалі намагайтеся уникати узагальнювальних ярликів чи термінології, справжнє значення якої не завжди легко зрозуміти, наприклад, «терорист». Часто такі ярлики або «спрощення» лише ускладнюють правильне розуміння тексту.
- Не висвітлюйте у своїх матеріалах людей або організації, які потенційно можуть стати цілями до ураження в умовах конфлікту. Наприклад, ті, що працюють з військовими.
- У випадках викрадення, захоплення заручників, облоги, бомбардувань чи інших подібних подій пам’ятайте: усе, що ви транслюєте, може побачити чи почути ворог. Як редактор уважно контролюйте меседжі, що доносяться у подібних матеріалах.
- Важливо залишатися в першу чергу людиною, а не перетворюватися на машину. Наприклад, журналістка з CNN, Кларисса Уорд, спочатку допомогла бабусі перенести речі під час переправи через зруйнований міст в Ірпіні і лише потім повернулася до мікрофону та розповідала про події.
Фото: Yaghobzadeh Alfred/ABACA/picture alliance