Цікаве для медійників дослідження про можливості монетизації контенту представив нещодавно швецький Інститут медіа Fojo (https://fojo.se/en/ ). Одним із його співавторів став Олег Хоменок – відомий український медіатренер і консультант з журналістики та газетного менеджменту, старший радник із питань медіа Internews Network та член ради директорів Глобальної Мережі Журналістів-розслідувачів, який проводив низку крутих навчальних заходів і у Тернопільському прес-клубі. Двоє інших – це Анна Барсегян, журналістка, яка спеціалізується
на впливі штучного інтелекту на медіаіндустрію, та Артур Папян, консуль тант із цифрової безпеки тамедіа, президент Єреванського Прес Клубу.
«Аналіз інструментів монетизації для ЗМІ, блогерів та медіаперсон у Вірменії, Грузії, Молдові та Україні. Вивчення цифрового ландшафту для творців цифрового контенту» – така повна назва цього дослідження, дуже актуального в надскладних нинішніх обставинах для українських медійників. «У сучасному медіапросторі існує безліч інструментів монетизації, які допомагають некомерційним організаціям, незалежним авторам та медіаплатформам отримувати фінансування та розвивати свої проєкти. Серед них виділяються пожертвування, підписки, клубні моделі, freemium-підхід, партнерські та спонсорські програми, платні моделі без реклами, контекстна реклама, інтернет-магазини та краудфандингові системи. Кожен із цих інструментів має свої особливості та переваги, дозволяючи творцям контенту вибирати найбільш відповідні стратегії для монетизації своєї аудиторії та забезпечення сталого доходу», – пишуть автори на початку своєї роботи. Відтак детально розглядають можливості таких інструментів. Йдеться, зокрема, про платформи краудфандингу https://www.gofundme.com/, https://www.kickstarter.com/, https://www.patreon.com/uk-UA та низку інших. А також – про інструменти контекстної реклами та продажу контенту, як от Google AdSense (https://adsense.google.com/start/), який дозволяє власникам сайтів заробляти на розміщенні реклами, чи Tribute (https://t.me/s/TributeNews ) – вбудований у Telegram сервіс, що дозволяє контент-мейкерам монетизувати свої канали за допомогою платних підписок та донатів.
Корисним є розділ, в якому наведені приклади успішної монтизації цифрового контенту деякими українським медіа. А загалом величезна практична користь цієї роботи в тому, що там детально розписано, як з чим можна працювати, і що та як в результаті отримати. Тому рекомендуємо! З повним текстом дослідження українською можна ознайомитись тут – https://lnu.diva-portal.org/smash/get/diva2:1932083/FULLTEXT01.pdf
Довідково
Інститут медіа Fojo був заснований у Швеції в 1972 році як філія швецького Університету Ліннея, і спочатку займався розвитком журналістики в самій цій державі. Однак з початку 90-х його діяльність поширилася на багато країн світу, передусім зосередившись на Східній Європі, Західних Балканах, частині Африки, Південній Америці та Азії. «Наші міцні зв’язки в медіа-індустрії та серед професіоналів дозволяють нам служити важливим зв’язком, переплітаючи теоретичні знання з практичними галузевими практиками, – написано у розділі «Про нас» на сайті інституту. – Наш підхід до співпраці ґрунтується на партнерстві, взаємодії з науковими установами, медіа-сектором і громадянським суспільством…Зобов’язання Fojo полягає в тому, щоб зробити свій внесок у професію журналіста, здатну долати динамічні виклики медіа-індустрії, що постійно розвивається».