Як розпізнати фейки про війну

21.03.2022, 12:56
1420 Переглядів

Поради від спеціалістки з протидії дезінформації Маріанни Спрінг

«Російська війна проти України призвела до появи в інтернеті чисельних фейкових відео і фото, які активно розповсюджують користувачі соціальних мереж. Інколи відрізнити їх від справжніх доволі важко, але є певні ознаки, на які варто звернути увагу, перш ніж повірити тому чи іншому фото чи відео», – повідомляє BBC https://www.bbc.com/ukrainian/features-60734162?at_custom4=ADE01BF8-A385-11EC-A210-63F2923C408C&at_medium=custom7&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_campaign=64&at_custom2=facebook_page

Ось деякі з цих ознак:

Перевірте, коли саме зняли те чи інше відео

Автори багатьох фейкових роликів намагаються видати за нові ті відео, що були зроблені під час інших конфліктів. Часом подібні матеріали розповсюджують та “шерять” прості користувачі, які шоковані тим, що бачать, або хочуть допомогти. Завжди перевіряйте, чи є ознаки того, що відео старе. Наприклад, яка на ньому погода? Якою мовою говорять люди, які там знаки дорожнього руху? Google Maps допоможе з’ясувати, чи дійсно відео зняли там, де каже автор. А за допомогою зворотного пошуку зображень, які є на низці вебсайтів, можна побачити, чи публікували це відео/фото раніше в інтернеті. Якщо так, це точна ознака того, що його переробили з попередньої події.

Хто публікує контент і чому

Завжди звертайте увагу на те, хто публікує той чи інший контент – і чи можна вважати це джерело авторитетним й таким, якому можна довіряти. Деякі фейкові відео розповсюджують ті, хто прагне отримати якомога більше “шерів” і “лайків”. Інші намагаються у такий спосіб просунути свої власні політичні погляди або сіяти сумніви і тривогу. Кілька молодих українців розповіли мені про проросійські акаунти, які сперечаються з українцями, бездоказово стверджуючи, що війна – “постановна”, або що Україна бомбить свою територію. Один чоловік, у якого я брала інтерв’ю, пояснив мені, що навіть фото його будинку під Києвом, повністю зруйноване бомбами, не переконали цих тролів. У багатьох з них мало або зовсім немає підписників, на сторінці стоїть не особисте фото, а взяте з інтернету, а ім’я – надто загальне, щоб точно встановити особу. Автори таких акаунтів почали викладати дописи лише після початку вторгнення. Важко сказати, хто взагалі веде ці облікові записи. Є також акаунти, де раніше поширювали фейки про пандемію Covid, а тепер сконцентрувалися на теоріях змови про війну. Наприклад, постійно спливають фейки про те, що постраждалі від бомбардувань – це “актори”. Такі речі постили навіть російські дипломати.

Думайте перед тим, як натиснуть на “шер”

Відео та фото, що розповідають про війну, часто дуже страшні й викликають у людей емоційну реакцію, яка примушує їх одразу ділитися ними – навіть без додаткових перевірок. Дезінформація розповсюджується дуже швидко саме тому, що її автори намагаються скористатися нашими емоціями та упередженнями. І йдеться не лише про негативні емоції — інколи обнадійливі історії також можуть стати вірусними. Вони підіймають бойовий дух, але ускладнюють розуміння того, що відбувається насправді, й сприяють хаосу. Інформаційна війна стосується не лише соціальних мереж. Це битва, яку ведуть уряди як України, так і Росії. Тому треба розуміти – чому те чи інше джерело щось говорить та чи підтверджується це доказами.

21.03.2022, 12:56
1420 Переглядів