Як війна змінила редакції в регіонах України

01.06.2022, 08:56
1263 Переглядів

Що відбулося із незалежними регіональними редакціями за перші місяці після повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого? Це питання глибоко дослідила авторитетна організація Media Development Foundation (https://mediadevelopmentfoundation.org/  ). Далі представляємо деякі витримки з відповідного аналітичного звіту.  

Психологічне навантаження на членів команди є однією з найбільших проблем, з якими стикнулися редакції. 61,44% медіа кажуть, що зазнають такої проблеми. При цьому приблизно половина редакцій висловлює також і розуміння важливості власної роботи в межах спільних зусиль усього суспільства, що дозволяє відчувати стриманий оптимізм: «Тримаємося, важко морально, але мужність захисників та працьовитість волонтерів підбадьорює!».

Ефективність своєї роботи змогли відрефлексувати 33 з 39 респондентів. 46,08% медіа відзначають, що відсоток потужностей їхньої роботи знизився. Серед причин: збільшення потоку новин і водночас психологічний тиск на команду, релокація редакцій та розпорошеність команд, повітряні тривоги. Незначне зниження (потужність роботи в межах 90-70% від звичайного) відзначили 7 респондентів (17,92%). Ще 6 вказали, що потужності їх роботи впали нижче 50% від звичайного (15,36%). Не зважаючи на складнощі, є й такі медіа, які змогли наростити свій робочий потік — таких 23,04%. Ще 15,36% змогли зберегти той же рівень потужності роботи, що і до військової ескалації: «Пишаюсь тим, що ми вміємо мобілізуватись у кризу. Вважаю, що працюємо на всі 100% як на таку маленьку команду і встигаємо створювати унікальні тексти, а не лише новини».

Серед інших поширених проблем медіа — нестача людських ресурсів (46,08%), доступ до героїв (35,84%), відсутність можливості планувати роботу (38,4%).

23,04% респондентів відзначили також ускладнений доступ до інфраструктури як одну з проблем, з якою вони стикаються. 28,16% не можуть гарантувати безпеку для всіх членів команди. 10,24% вказали на недовіру з боку суспільства до журналістів.

Дефіцит коштів виявився найбільшою проблемою опитаних медіа — її відзначили 69,12% респондентів. Попередні дослідження вказували на те, що регіональні редакції намагалися побудувати комерційну модель задля забезпечення фінансової незалежності. Проте повномасштабне вторгнення Росії фактично зупинило рекламний ринок, відповідно редакціям тепер необхідно будувати нові моделі власного фінансування з нуля. Проте чи не єдиним, наразі, можливим способом фінансування є залучення зовнішніх коштів – грантів. Тому переважна більшість медіаорганізацій зараз вимушено звертаються саме до цього механізму.

З перших днів війни, в рази збільшився запит аудиторії на новинний контент. Як результат, збільшився трафік тих видань (як національних, так і регіональних – ред.), які змогли задовольнити цей попит та збільшити об’єм новинного контенту. Видання, які не продукують багато новин, спеціалізуються на лонгрідах та розслідуваннях або не відзначили суттєвого зростання аудиторії, або відзначили її зменшення.

У більшості медіа, які змогли проаналізувати дані щодо своєї аудиторії, вона зросла. Таких 26 видань (66,56%). При цьому 10,24% відзначають, що значний ріст аудиторії відбувся в перші дні воєнної ескалації, і потім показники почали стабілізуватися і наближатися до попереднього рівня. 10,24% респондентів відзначили падіння показників аудиторії. Серед причин вони називають DDoS атаки, блокування їх сторінок у Фейсбуці, проблеми зі створенням та публікацією контенту (ці складнощі відзначили 2 медіа, які працюють над журналістськими розслідуваннями).

Редакції зосередилися на швидкому інформуванні своїх аудиторій: 76,8% респондентів вказали, що створення контенту в форматі новин займає найбільше їх ресурсів. У цьому питанні існує тяглість з результатами попередніх досліджень, які теж говорили про фокусування на коротких новинних форматах. Також медіа багато працюють з аналітикою (28,16%), фото та відеоматеріалами (17,92%), репортажами (12,8%).

Окремо респонденти зазначали, що вкладають ресурси і в інформування аудиторій через месенджери та соцмережі — 17,92% опитаних редакцій працюють в цьому напрямку, роблять «перепакування» контенту для різних платформ. 10,24% медіа працюють над журналістськими розслідуваннями, а ще 10,24% інвестують ресурси в роботу з довгими форматами (лонгріди, мультимедійні матеріали, документальні проекти). Цей тип контенту, окрім часу та залучення кваліфікованих працівників, вимагає й технічного обладнання, коштів та вирішення логістичних завдань.

Цих ресурсів не вистачає редакціям. Медіа вказують, що навіть новинарів не вистачає для повноцінної роботи. Окрім того, відчувається потреба в фактчекерах і відеографах (більшість редакцій працюють також з візуальним контентом – ред.). Таким чином бачимо, що проблема контенту впирається в фінанси, бо їх не вистачає для залучення необхідних спеціалістів та зовнішніх фрілансерів, співпраця з якими суттєво скоротилася. «Дійсно ускладнився доступ до отримання інформації. З одного боку, не хочеться заважати владі і захисникам, можливо згущувати фарби чи здаватися шпигунами))». «Неможливість отримувати коментарі від офіційних джерел — міська рада, поліція, обласна пресслужба майже не дають інформацію. Особливо це стосується наслідків агресії, хоча і по життєдіяльності не дають. Люди повиїжджали, керівники підрозділів ніби вже і не працюють. І ті хто на місці майже не відповідають».

В цілому звіт охоплює сфери менеджменту, фінансів, дистрибуції та роботи з аудиторією, контенту. Повністю його можна прочитати тут 2022- Cтан регіональних медіа в Україні: Воєнне видання (mediadevelopmentfoundation.org)

01.06.2022, 08:56
1263 Переглядів