Понад три роки війни змінили усе наше життя, змінили і те, як працюють митці та що саме вони створюють. Багато хто пішов у військо або став волонтером. Інші залишились у мистецтві, але тепер творять на основі війни. Про кількох таких художників – коротка розповідь далі.

RUBAE – графіті-художник з Тернополя, відомий тим, що малює на вантажних вагонах та урбаністичних об’єктах. З початком війни він почав розписувати використані тубуси від протитанкових ракетних комплексів «Джавелін». Ці об’єкти стали символами нової дійсності — мистецтва, що народжується зі зброї. Розписані тубуси виставляють на благодійних аукціонах, щоб зібрати кошти для Збройних сил України. На фото ви можете побачити його роботи, але не його обличчя, бо митець воліє зберігати анонімність.

Алевтина Кахідзе – художниця з Житомирщини, відома своїми малюнками-діалогами з мамою, яка залишалася в селі під обстрілами. Ці щемкі роботи стали візуальним щоденником війни — особистим, інтимним, чесним. Вони не просто документують пережите, а показують зв’язок поколінь, тривогу, і водночас — любов.

Влада Ралко – художниця з Києва, її серія «Київський щоденник» — це графічні роботи про тіло, страх, вразливість. У них — розгубленість і паніка перших днів вторгнення, але також і внутрішня сила. Її чорно-білі зображення вражають емоційною насиченістю та глибиною.

Сергій Захаров – донецький художник, що був викрадений бойовиками “ДНР” за свої антипутінські карикатури. Після визволення він не покинув творчість. Тепер у його роботах — гостра критика війни, пропаганди, реалії окупації. Його проєкти виставлялися у Німеччині, Франції, Польщі та інших країнах.

Гамлет Зіньківський – стріт-арт художник із Харкова, який залишився у місті під обстрілами. Він малює на зруйнованих стінах короткі, лаконічні фрази про втрату, біль і водночас людяність. Його мінімалістичні написи торкають сильніше, ніж великі полотна.
Українські митці не просто зображають війну — вони її проживають, документують, осмислюють. У часи, коли реальність здається хаотичною й болючою, мистецтво стає не втечею, а способом говорити про важливе. І допомагати — кожен по-своєму.
Даша Богданець
На головному фото – одна з робіт харківського митця Гамлета Зіньківського (фото з його сторінки у Фейсбук)