Дослідження на цю тему – «Медіаспоживання та громадськополітична активність українців за кордоном» – провела нещодавно ВГО «Громадянська мережа “ОПОРА”» https://www.oporaua.org/ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Опитування здійснювалося на платформі Rating Onlinе соціологічною групою «Рейтинг» навесні цього року у Великій Британії, Ізраїлі, Іспанії, Німеччині, США, Угорщині та Чехії. Вибірка: 2000 респондентів з-поміж українців, які знайшли притулок за кордоном. Помилка дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%. Далі пропонуємо основні результати дослідження з медіаспоживання.
- Більшість респондентів цікавляться подіями в Україні — як на загальнонаціональному (82%), так і на місцевому (74%) рівнях. Опитані цікавляться темою повномасштабного вторгнення (обстріли, ситуація на фронті, політичне життя держави). Найбільше слідкують за новинами в Україні респонденти з Ізраїлю (73% з них споживали багато інформації про Україну), найменше — в Угорщині (51%). В інтервʼю деякі респонденти вказують на втому від новин. • Основними джерелами новин для респондентів є месенджери та соціальні мережі — там споживають інформацію 50% та 47% опитаних відповідно. 23% переселенців відвідують новинні інтернет-сайти, по 22% — переглядають відео на YouTube та звертаються за інформацією до родичів, друзів чи знайомих. 8% використовують для новин телебачення, 1% — радіо. Друковані газети та журнали українці за кордоном майже не використовують. • У різних країнах переселенці отримують новини з різних каналів. У Великій Британії та Німеччині понад 60% опитаних надають перевагу месенджерам. У Чехії, Угорщині, США та Ізраїлі для понад 40% респондентів основним джерелом інформації є соціальні мережі. Новинними сайтами, телебаченням, радіо і друкованими джерелами в різних країнах користуються приблизно однаково. • 68% молодих респондентів отримують інформацію з месенджерів, 55% — із соціальних мереж. З віком користування цими медіамайданчиками зменшується, однак до 50 років респонденти все ще схильні використовувати месенджери (52%) та соціальні мережі (44%) для отримання новин. Натомість старші люди (51+) частіше отримують інформацію про Україну з новинних інтернет-сайтів (34%), YouTube (28%) і телебачення (14%). • Телебачення (69%) та новинні сайти (62%) в основному використовуються для перегляду новин. У месенджерах опитані надають перевагу новинним каналам, де зібрана інформація з різних джерел (38%), каналам конкретних ЗМІ (26%) та авторським каналам аналітиків, експертів, блогерів (21%). У соціальних мережах респонденти переглядають новини від ЗМІ (33%) та дописи політиків, експертів, блогерів (33%). В YouTube опитані обирають інтерв’ю, відео експертів і блогерів (67%), і тільки 23% — новини.
- Telegram для отримання новин використовують 89% респондентів. Він є найбільш популярним джерелом інформації в усіх 7 країнах: найбільше ним користуються в Іспанії (92%), найменше — у Чехії (85%). Viber є популярним серед 6% респондентів. Здебільшого ним користуються старші опитані (16% респондентів), хоча й серед цієї вікової категорії Telegram займає першу сходинку (81%). • У Telegram користувачі здебільшого користуються каналами з новинами з різних джерел (39% опитаних) та каналами конкретних ЗМІ (25%). 22% респондентів дізнаються новини з авторських каналів експертів, політиків і блогерів, 8% — з Telegram-спільнот чи груп за інтересами, 1% — через особисте спілкування з друзями та рідними. Найчастіше Telegram використовують увечері. • Користувачі Viber надають перевагу новинним каналам конкретних ЗМІ (37% респондентів), а от каналами з новинами з різних джерел користуються менше (23%). Ще 12% користувачів Viber дізнаються новини зі спільнот за інтересами, 9% підписані на авторські канали експертів, політиків та блогерів. 6% респондентів дізнаються інформацію через спілкування з друзями та рідними. • Найпопулярнішою соцмережею для отримання новин виявився Facebook (43% респондентів). Instagram значно менш популярний (22%). З TikTok і Twitter отримують інформацію про Україну 7% і 3% опитаних відповідно. Для 18% ключовими для отримання новин є інші соціальні мережі. • Facebook є джерелом інформації для людей середнього (51%) і старшого (58%) віку, серед молоді його використовують лише 24% респондентів. Водночас молодь активніше використовує Instagram (41%). TikTok і Twitter також більш популярні серед молоді (9% та 4% відповідно). • У Facebook та Instagram користувачі дізнаються інформацію про Україну від ЗМІ (36% та 31% відповідно), з дописів експертів, політиків та блогерів (31% та 28% відповідно), а також із дописів у спільнотах та групах за інтересами (17% і 23% відповідно). Натомість серед користувачів TikTok і Twitter на перший план виходять відео і твіти експертів, політиків та блогерів (50% користувачів TikTok та 55% користувачів Twitter). Новини від ЗМІ у цих соціальних мережах значно менш популярні: 22% у TikTok і 27% у Twitter.
- Новинні сайти як основне джерело інформації про Україну використовує чверть українських переселенців. Серед них більшість (74%) відвідує українські новинні сайти. На міжнародних новинних сайтах інформацію дізнаються 6% опитаних, ще 5% — на сайтах країни, де вони зараз перебувають. Російські новинні сайти українські переселенці не використовують. • На новинних сайтах користувачі здебільшого переглядають новини (62%), близько третини опитаних читають на них статті, близько 5% — інтервʼю. Молодь більше зацікавлена в аналітичних статтях та розслідуваннях (29% респондентів). Натомість читачі середнього віку більше шукають власне новини (64%), а старші опитані — інтервʼю (6%). • YouTube як основне джерело інформації про події в Україні використовують 22% українських переселенців. Переважна більшість із них (67%) дивляться на цій платформі інтервʼю, а також відео окремих експертів, політиків та блогерів. Майже чверть опитаних (23%) надає перевагу новинам від ЗМІ, ще 6% переглядають суспільно-політичні програми. • Близько чверті респондентів отримують новини про Україну від своїх родичів та знайомих — переважно від тих, хто перебуває в Україні. Обмін інформацією відбувається через особисті повідомлення чи спілкування по відео або телефоном (77%), в окремих випадках (5%) люди читають дописи своїх знайомих в соцмережах. У 80% контактів з рідними і близькими респонденти обговорюють події в Україні більше, ніж буденні справи (68%) чи дітей та сім’ю (38%). • Лише 8% респондентів отримують інформацію про Україну з телебачення. Більшість дивляться телеканали, використовуючи звичайне ефірне телебачення (47%), ще 21% використовують Youtube, 14% — пакетне інтернеттелебачення і лише 11% — онлайн-сайти телеканалів. Телебачення в додатку «Дія» не дивиться ніхто. Переважно дивляться українські телеканали, найбільше — марафон «Єдині новини» (63%) або інші українські канали, які не входять в марафон (10%). Майже 70% респондентів вмикають телебачення, щоб подивитися новини, в той час як інтерв’ю, експерти, політики та блогери цікавлять лише 16% респондентів.
- Найбільше довіри серед респондентів викликають соцмережі (85%). На другому місці — новинні вебсайти (77%). Радіо видається опитаним більш надійним джерелом, ніж телебачення (46% та 43% відповідно). Водночас радіо викликає найвищий рівень розгубленості, адже 39% респондентів не дали відповідь на це запитання, в той час як щодо телебачення та друкованих ЗМІ утрималися від відповіді 24% та 28% відповідно. • Інформацію від офіційних органів влади читають 54% респондентів, частіше молодь. Респондентам буває важко відрізнити офіційні канали від неофіційних зі схожими назвами — часто у відкритих відповідях натрапляємо на канали, які помилково вважають офіційними. Найчастіше згадують канали Президента і Офісу Президента, Генерального штабу ЗСУ та місцевої влади. Згадок про міністерства, уряд чи парламент майже немає. • Щонайменше чверть респондентів бачили неправдиву інформацію про Україну. Найменше таких випадків трапилося в США та Великій Британії, більше — в країнах Європи, найбільше — в Ізраїлі. Кожен десятий натрапляв на неправдиву інформацію про Україну на міжнародних медіаресурсах, кожен шостий — на українських. Більшість самостійно не перевіряє сумнівні повідомлення, а «просто знає, що це брехня чи маніпуляція», особливо коли йдеться про старших респондентів. Лише третина респондентів перевіряє інформацію в інших джерелах, частіше молодь. Більшість фейків про Україну, за оцінками опитаних, стосуються української армії (53%) та влади (38%). Неправдива інформація про українських мігрантів також мало поширена за кордоном і спрямовується здебільшого на іноземних користувачів, тоді як на українців та росіян спрямовують фейки про ЗСУ й українську владу.
Повністю з результатами дослідження можна ознайомитись тут https://www.oporaua.org/report/viyna/24756-doslidzhennia-mediaspozhivannia-ta-gromadsko-politichna-aktivnist-ukrayintsiv-za-kordonom
Фотоколлаж з сайту https://thegard.city/