Тернополянка Таміла Джумага – про особливості життя в країні Сходу Сонця та підтримку України її народом
Між Україною та Японією – понад вісім тисяч кілометрів та шість годин різниці у часі. І вже понад шість років, як ця країна стала другою домівкою для тернополянки Таміли Джумаги. На даний час Таміла разом зі своєї 12-річною донькою Надійкою проживає в столиці Японії Токіо, а до цього мешкала в місті Івакі, яке знаходиться в префектурі Фукушіма. За професією Таміла – вчителька початкових класів та практичний психолог. Швидко адаптуватися у чужій країні їй допомогло досконале знання англійської мови, бажання вчитися новому та розвиватися. «Я народилася в сім’ї педагогів, в нашій родині було 14 вчителів, – розповідає Таміла. – Спілкуватися з іноземцями я також звикла давно. Мій покійний батько Олег Богданович Джумага вільно володів аж вісьмома мовами. Він був викладачем музичних дисциплін в Тернопільському педагогічному університеті та досліджував міжнародні музичні зв’язки. Тож у нашій квартирі я змалечку бачила творчих викладачів з Грузії, Чехії, Югославії, Болгарії, Угорщини. Мені подобалося слухати інтелектуальні розмови батька з колегами-іноземцями та чути пісні у його виконанні різними мовами».
Японія припала тернополянці до душі давно. Ще зі студентських років вона мала змогу періодично подорожувати країною Сходу Сонця, тож полюбила цей край та постійно дізнавалася про нього щось нове. Після переїзду сюди на постійне місце проживання Таміла почала працювати у дитячому центрі розвитку, навчаючи дітей англійській мові за методикою Монтессорі. Наприкінці грудня 2019-го до неї в Японію переїхала і донька Надія. В Україні дівчинка провчилася майже 4 роки, відтак пішла до японської початкової школи на третій навчальний семестр у 4 клас. В Японії шкільна освіта побудована так: початкова школа з шестирічним навчанням, трирічна середня школа та трирічна старша школа. «Для Надійки все було нове, цікаве та абсолютно не схоже на українське. Їй підійшла ця країна, тож вона не відчувала особливого дискомфорту», – каже Таміла. Доволі швидко подолала її донька і мовний бар’єр. Допомогли в цьому волонтери, які проводили з нею заняття. За два місяці дівчинка вже читала тексти, розмовляла японською та наздогнала своїх однокласників.
«Те, що японці не поспішають, не означає, що вони повільні, – розповідає жінка про людей, серед яких живе. – Це етикет в них такий – виходити раніше, щоб не квапитися, бо поспішати у них вважається неввічливим. Тому складається хибне враження, наче японці надто повільні, флегматичні, проте це зовсім не так», – пояснює Таміла. Японію вона вважає найбезпечнішою країною для проживання. За шість років вона там жодного разу не бачила п’яних чи бійки. А ще пригадує випадок, коли одна дівчина з України у поспіху залишила там на столі на пошті 3000 доларів. Через 40 хвилин повернулася – гроші були на тому ж місці, а біля них японці якісь бланки заповнювали. Корупції в країні Сонця, каже, теж немає. «Японія – країна не для заробітків. Щоб жити тут, її треба полюбити. Ця країна не всім підходить для проживання, а от мені тут комфортно. Я люблю Японію, так само, як Україну», – зауважує жінка.
Наразі Таміла Джумага працює вчителькою англійської мови в японській школі, а у вільний від роботи час активно займається волонтерською діяльністю. Як вона розповідає, з початку війни Японія активно долучилася до підтримки українців. Зокрема, наданням військової амуніції, медичного обладнання, екстреної гуманітарної та фінансової допомоги. Розроблені програми для можливості безкоштовного навчання українських студентів в університетах Японії. Уряд спростив в’їзд для евакуйованих з України громадян та надає їм допомогу у вивченні японської мови. По всій країні проходять благодійні концерти та різні заходи на підтримку України, а в магазинах встановлено скриньки «Допомога Україні», де люди, купуючи продукти, залишають різні суми. «Далека Японія зараз як ніколи близька до України. У нас схожі духовні основи, хоч і різна культура. Народ Японії підтримує українців в боротьбі за їх свободу та незалежність і вірить у перемогу України!», – з впевненістю підсумовує Таміла свою розповідь.
Олена Козюк
На фото – Таміла Джумага та її донька Надійка
Фото з особистого архіву Таміли Джумаги
