Зміст поняття «політичні новини» під час виборчої кампанії змінюється, адже практично будь-яка дія політиків у цей період має передвиборне спрямування й мотиви. Інакше кажучи, будь-яка політична подія перед виборами є рекламною акцією. Навіть не будучи замовним, матеріал, що висвітлює рекламну акцію, неминуче транслює аудиторії рекламні меседжі. «Боєголовка» прихованої реклами є в кожному матеріалі, в якому йдеться про кандидатів (їхні політичні сили), хочуть того автори чи ні. Адже кожна згадка прізвища чи назви партії перегукується з потужним рекламним фоном, наявним у медіапросторі й суспільстві, і може бути останньою краплею, що переконає когось голосувати так, а не інакше. Винятком може бути збалансована й глибока аналітика та публіцистика від безперечних асів політичної журналістики, хоча, на жаль, і тут трапляються віртуозно законспіровані підводні камені. Над журналістами в цей період, окрім усіх джинсових спокус та тиску власників, нависає тяжка дилема: висвітлювати чи ні? Погоджуючись із тим, що передвиборні звинувачення, заяви, піар-закони, збільшення пенсій, зменшення податків і тому подібна показуха є подіями, гідними новини, журналісти вступають у гру, правила якої нав’язані політиками. Ігноруючи все це, позбавляють аудиторію змоги довідатись про події, які, можливо, є для неї важливими. Втім, власники, топ-менеджери та куратори-«смотрящие» дедалі частіше рятують журналістів від болісного вибору, даючи конкретні вказівки, кого треба, кого можна, а к – в жодному разі.
Ділі буде
За метеріалами Софії Колодницької
ttp://osvita.mediasapiens.ua/material/2384