Що там за білбордом

23.05.2014, 18:12
39 Переглядів

Сьогодні експерт Тернопільського прес-клубу, кандидат психологічних наук ( кандидатська дисертація на тему “Соціокультурні чинники сприймання виборцями політичних повідомлень”) Наталія Гаєвська продовжує розкривати для наших читачів секрети «політичної кухні». Цього разу вона аналізуватиме білборди кандидатів у президенти.
Нарешті передвиборча кампанія дострокових президентських виборів, що проходила в стислі терміни і в досить складних та неоднозначних умовах, наближується до свого завершення. За таких обставин кандидатам на найвищу посаду було складно провести повномасштабну агітаційну та рекламну роботу, в чому, окрім мінусів, є, звичайно, і свої плюси. Оскільки саме в таких умовах виборчі штаби та політтехнологи претендентів в першу чергу опираються на особисте бачення кожним кандидатом виходу з кризи, адже часу та можливостей придумувати якісь «гарні переконливі байки» для електорату просто не має. Тому, критично і без зайвих емоцій проаналізувавши передвиборчі кампанії учасників президентських перегонів (починаючи від декларації доходів і аж до реальних дій), можна скласти доволі чітку реальну картину. Відтак – передбачити подальші кроки тієї чи іншої персони у разі обрання на посаду президента.
Наразі я б хотіла більш детальніше зупинитись на аналізі рекламних білбордів деяких кандидатів – зокрема, П. Порошенка, Ю. Тимошенко, О. Ляшка, М. Добкіна та А. Гриценка.

Як я вже сказала, ця передвиборча кампанія проходить в складних умовах, а саме в умовах російської агресії та розгулу бандитизму і сепаратизму на сході та півдні країни, анексованого Криму, самопроголошених республік і намаганні тимчасового уряду та в.о. президента України хоч якось стабілізувати ситуацію. Тож і основну ідею, яку кожен із кандидатів використовує у своїй кампанії, умовно можна виразити такою фразою: «як я буду наводити лад в країні в разі мого обрання». Кожний із претендентів, добре розуміючи, що сучасна українська спільнота в першу чергу потребує миру та спокою, власної безпеки та безпеки своїх родин, намагається якомога ширше (хто більш, а хто менш радикально) використати це у своїй передвиборчій рекламі. Візьмемо для прикладу рекламу на білбордах О. Ляшка, основною тезою якої є активна боротьба із окупантами на сході країни (лозунги на кшталт «Смерть окупантам!», «Я поверну Крим!»).

bilb LjashkoРозрахована вона в першу чергу на «гарячі голови», серед яких доволі високий відсоток молоді, і для яких сам процес боротьби чи не більш важливий, ніж кінцевий результат. Чорний фон і білі літери підсвідомо викликають відчуття безкомпромісності та рішучості дій. Не відволікаючись на «зайві думки», політтехнологи Ляшка ніби ділять світ на чорне та біле, правильне та помилкове, «хто не з нами – той проти нас». Такий дуальний спосіб мислення характерний для певної категорії людей не далекоглядних, але дуже рішучих, які не схильні розглядати альтернативні кроки для вирішення кризи і досить часто шукають собі «однодумця-лідера», який би взяв на себе відповідальність за місію організувати та «повести в бій» ( думаю, сьогодні серед українського електорату таких не менше 10-12%). Власне, ця тема і використовується в білборді Ляшка, де він зображений на фоні озброєних людей, яких однозначно підтримує і заявляє, що поверне Крим, тим самим запускаючи підсвідомий потік думок в головах своїх потенційних виборців: «ми сильні», «ще нічого не втрачено», «ми їм ще покажемо!». Алегорично це чимось нагадує дитину, в якої забрали іграшку, і вона всіма силами намагається її повернути не стільки для того, щоб нею гратися, скільки щоб будь-що «відвоювати» назад.

Тему нинішньої гострої потреби українців у безпеці сповна використовує і А. Гриценко. Жовтий фон з чорними літерами підсвідомо викликає відчуття тривоги та занепокоєння, невизначеності майбутнього.

bilb GruzenkoАле рішучий погляд політика, гасло «гарантую безпеку» та «галочка»-підказка, як правильно зробити вибір, також підсвідомо нас наштовхують на думку, що не все погано, і що є людина, яка «гарантує», що все буде добре. Це доволі успішний рекламний хід, коли за допомогою кольорів і гасел у людей підсвідомо активізується проблема (відсутність безпеки і велика потреба в ній) та відразу ж пропонується її вирішення – я, А. Гриценко, гарантую для вас безпеку, варто тільки за мене проголосувати. В даному випадку йде апелювання до «внутрішньої дитини» кожного із виборців, яка на даний час дуже налякана, розгублена і хоче тільки заспокоєння, а не якихось там роздумів, що можна самому зробити в цій ситуації. Власне, це «заспокоєння» їй і пропонується, це так ніби батько бере свою перелякану дитину на руки і каже: «все буде добре, я подбаю про тебе». І на це дуже добре реагують люди, що звикли в стресовій ситуації перекладати відповідальність на когось «сильнішого та компетентнішого».

Продовження буде.

23.05.2014, 06:12
39 Переглядів