У Тернопільському прес-клубі відбувся тренінг для учасників XI Регіональної школи сучасної журналістики на тему «Безпечна робота журналістів та редакцій у період воєнного стану» . Його провела Людмила Панкратова – медіа-юристка і виконавча директорка ГО «Інститут розвитку регіональної преси».
Найперше експертка наголосила, що під час воєнного стану в Україні діють положення Закону «Про правовий режим воєнного стану», які передбачають можливість втручання в діяльність медіа та обмеження в роботі журналістів, зокрема, щодо проведення фото- та відеозйомок, доступу до публічної інформації та поширення певної інформації. «Насамперед обмеження стосуються поширення інформації про сили та засоби оборони країни, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії українських сил оборони та негативно вплинути на хід виконання завдань», – зауважила Людмила Панкратова. Відтак тренерка розповіла про зміни до наказу №73 Головнокомандувача Збройних сил України щодо взаємодії з медіа під час воєнного стану від 3 лютого 2024 року, зазначивши, що цей наказ регламентує роботу журналістів, і в ньому пояснюється, що можна робити, а чого – ні, як працювати з військовими, а військовим – з журналістами, що категорично не можна знімати і говорити тощо.
Далі експертка розповіла про нововведення та зміни Закону України «Про медіа», що набув чинності навесні минулого року. Зокрема, стосовно прав і обов’язків журналістів, правил роботи працівників медіа, особливості реєстрації медіа, отримання журналістських посвідчень. Також Людмила Панкратова поінформувала про правила безпечної роботи для журналістів під час війни та правові ризики і відповідальність журналістів за опублікований контент згідно з новим законом. «Найчастіше до журналістів позиваються про захист честі, гідності та ділової репутації; щодо визнання інформації недостовірної, щодо спростування інформації та відшкодування моральної шкоди, а також через поширення таємниці листування, дискримінаційні висловлювання і порушення презумпції невинуватості, – сказала Людмила Панкратова. – Тому журналісти мають працювати на превенцію, тобто на попередження позовів. А для цього необхідно перевіряти інформацію, дотримуватися професійних та етичних стандартів».
Людмила Панкратова спростувала міф про те, що диктофонні записи не є доказом у суді. «Я не знаю, хто поширив тезу про те, що аудіозаписи не є доказом у судах, однак це – міф. Адже насправді суд оцінює всі докази в сукупності. Тому, маючи докази на диктофоні, не нехтуйте ними, зберігайте та архівуйте», – сказала вона. Тренерка також пояснила, як діяти при відмові в отриманні коментаря. «Якщо вам потрібно взяти коментар в посадової особи, наприклад, у мера, а його постійно немає на робочому місці, то вам необхідно пояснити, що, згідно із законом, ви маєте право бути прийнятим посадовою особою і зобов’язані надати йому можливість прокоментувати ситуацію. Його ж право – відмовитися від надання коментаря. У такому випадку ви, як журналіст, показуєте «порожнє крісло». До слова, коментар може бути отриманий по телефону, або ж письмово через засоби електронної пошти чи месенджери, однак у таких випадках потрібно ці коментарі архівувати, щоб у разі потреби ви могли довести, що ваша інформація зібрана у законний спосіб», – підкреслила тренерка. Окрім цього вона наголосила, що робота за стандартами захищає журналістів з юридичної точки зору. Саме тому медіа мають збирати інформацію у відкритий спосіб. Інші методи – наприклад, прихований запис розмови – допустимі лише у разі, коли тема має надзвичайну суспільну вагу. Окрім того, медійники повинні неухильно дотримуватися Кодексу етики українського журналіста».
Щоб закріпити інформацію на практиці, учасники тренінгу виконали логічні завдання. А Людмила Панкратова поділилася прикладами із власної юридичної практики та надала детальні консультації щодо конкретних ситуацій в роботі журналіста, про які запитували слухачі Школи.
